Звернення голови районної ради до жителів району з нагоди Дня пам’яті жертв Голодомору

 

Шановні жителі району!

   Щорічно, наприкінці золотої осені, коли з наших ланів зібрано врожай, ми дякуємо Богу за хліб на столах і вшановуємо пам’ять мільйонів людей, життя яких у мирний час на найродючішій у світі землі обірвала голодна смерть.

    Багато трагедій пережив український народ, але жахливішого лиха, як Голодомор 1932 – 1933 років, історія не знає. Цю найстрашнішу катастрофу в історії людства за своїм вражаючими втратами можна порівняти тільки з Другою світовою війною.

         В останню суботу листопада вся Україна у жалобі схиляє голову перед нашими співвітчизниками – жертвами Голодомору 1932-1933 років. У цей скорботний день ми згадуємо трагедію вселенського масштабу – геноцид українського народу, вчинений комуністичним режимом. Голодомор став національною трагедією і окремою сторінкою в історії українського народу, про яку ми згадуємо з сумом та гіркотою. Україна щодня втрачала своїх синів та дочок – хліборобів, учених, творчу інтелігенцію.

         Сьогодні голодомор – не історична давнина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять і його очевидців, і сучасне покоління. У період з квітня 1932 року по листопад 1933-го, тобто, приблизно за 500 днів, в Україні загинули мільйони безневинних людей. На підтвердження страшних наслідків Голодомору в Україні дослідники називають різні цифри жертв: так, щодня вмирало приблизно 25 тисяч осіб, тобто понад 1000 осіб щогодини, або ж  17 осіб - щохвилини.

         Спільний біль, спільна пам’ять, спільний обов’язок – ці слова стосуються не тільки нашого минулого, але й мають сенс у нашому сьогоденні. І наш святий обов’язок - закарбувати в серцях пам’ять про наших людей, зробити все можливе, щоб вшанувати пам’ять жертв Голодомору-геноциду. Хай найвищим пам’ятником мільйонам жертв України буде світлий храм нашої душі, сповненої скорботи та молитвою за їх упокоєння!

         У спільній молитві згадаймо усіх жертв голодоморів, запалімо свічу пам’яті у власній оселі та у своїй душі! Ми маємо усвідомити, щоб цього не сталося більше з нашими дітьми, внуками, нашими правнуками, ми повинні бути єдині у творенні нашої Української національної держави, тверді та свідомі у своєму виборі.  Висловлюємо співчуття нащадкам, родинам загиблих. Нехай Господь Бог прийме їхні душі до Царства Божого, а нас укріпить у вірі, надії, любові.

 

Голова районної ради                                               М.О.Орендарчук

Повернутись