Встановлення ще однієї Меморіальної дошки на приміщенні Летичівській школі

 
   Щемить душа, пекучий клубок сліз стискає горло. Як же рано пішов він із жит­тя, щоб ось так, із холодної мемо­ріальної дошки щирим поглядом зустрі­чатись із тими, кого захистив, заради кого кинувся у пекло неоголошеної війни.”Хто, якщо не я навчу, підкажу? Я повинен бути там, серед бійців.” Так сказав він батькові, рушаючи в зону АТО.

Роман Бевз, кадровий офіцер, кавалер ордена Богдана Хмельницького. Тисячі жителів району восени минулого року провели його в останню путь. Він загинув на Сході від ворожої кулі, навіки перес­тало битись молоде серце чудового сина, прекрасного чоловіка і батька трьох діточок. Пішов із життя, захищаючи рідну землю, виконуючи конституційний та патріотичний обов’язок.

5 лютого на подвір’ї Летичівської школи, де навчався Роман, зібрались жителі цьо­го села, Аврамівки, міста, педагоги-вете­рани, волонтери, друзі Романа, його рідні, вчителі і учні школи, вихованці Летичів­ського дитсадка, всі небайдужі, щоб взя­ти участь в мітингу, приуроченому від­крит­тю Меморіальної дошки пам’яті муж­ньому офіцеру. Встановили її з ініціативи депутатів, активу сіл, друзів, всіх, для кого пам’ять про цього мужнього офіцера – не просто слова, а його життя і подвиг – взі­рець для наступних поколінь.

Звучить Гімн України. До присутніх на мітингу звертається голова райдержад­мі­­ністрації О.Ф.Недогода.

– Відстоюючи незалежність і сувере­нітет України, захищаючи її цілісніть гинуть кращі сини. Ми не маємо права забути бо­дай одне ім’я тих, хто віддав своє жит­тя за мирне життя. Герої не вмирають, вони живуть у віках, – говорить він.

Виступаючи на мітингу, заступник го­лови районної ради Т.Г.Пачесюк підкрес­лив, що єдність, віра в перемогу – це те, що додає сил.

– На нас із високості дивляться герої Небесної сотні, патріоти Майдану, сотні тих, хто поклав своє життя за мир в Ук­раїні. Ми твердо віримо, що перемога нас­тане, що сили зла будуть переможені, Україна буде іти по шляху демокра­тичного розвитку.

Начальник відділу освіти РДА Д.С.Ба­л­ла, звертаючись до всіх, зазначив: ”Це ней­мо­вірно гірко і важко – усвідом­лю­ва­ти, що і в наш час гинуть люди, відсто­юю­чи право на життя, на розвиток. Сумна по­дія зібрала такого дня людей, які па­м’я­та­ють і будуть пам’ятати гарного чоловіка, муж­нього офі­цера Романа Бевза. Ми жи­ве­мо, працюємо, навчаємось завдяки та­ким, як він, наш зем­ляк, істинний пат­ріот України”.

З глибоким хвилюванням добрі слова пам’яті про молодого захисника України го­ворила на мітингу сільський голова Р.І.Кузьменко, ледве стримуючи сльози згадували його недавні шкільні роки педагоги М.П.Завірюха, В.П.Васецька, з щирими словами до всіх звернувся ди­ректор школи В.І.Музика. Кожен, від малої дитини до людей старшого покоління ро­зу­мів стан батька Романа Миколи Микола­йо­вича, слухав його слова болю і щиро спів­пе­реживав. Важко говорити в мину­ло­му про того, чий голос звучить у серці, хто живий і житиме в пам’яті. Батько ви­с­ло­вив вдячність усім за щирість і повагу до його сина, до його світлої пам’яті.

Меморіальну дошку відривають кращі учні школи Яна Клименко та Владислав Левікін. Пам’ять Романа Бевза вшанову­ється хвилиною мовчання.

...На приміщенні Летичівської школи відтепер дві Меморіальні дошки – одна з них уславлює пам’ять повного кавалера орденів Слави Василя Кибального, урод­женця Летичівки, а поруч дошка молодого патріота незалежної України Романа Бевза. Герої не вмирають. Слава Україні!

 
Виконавчий апарат районної ради
 
 
Повернутись