Схиляємо голови перед великими земляками...

 
 
     29 січня 1918 року в історії України з’явилася нова сторінка, щедро полита молодою кров’ю, назва якої – Крути…Цього дня біля невеличкої станції Крути на Чернігівщині сталась трагедія, яка сколихала, пробудила всю Україну. Тоді  триста юнаків у нерівному бою проти шеститисячного війська більшовиків віддали своє життя, але відстояли честь України…  
 
  Серед полеглих у бою під Крутами був і наш земляк, монастирищанин Петро Дяченко, учень української гімназії ім. Кирило-Мефодіївського братства, зображений на фото 1. За давниною часу подробиць короткої біографії юнака встановити не вдається. Відомо лише, що він із монастирищенської родини за прізвищем Горобець.
 
ФОТО 1
 
  
 
   Героїчно бився під Крутами цибулівчанин Яків Рябокінь-Рогоза-Розанів, зображений на фото 2.
ФОТО 2
 
    З документальних джерел працівникам районного музею вдалося отримати достовірні відомості про нього:
  Яків Рябокінь-Рогоза-Розанів був сотником 1-го Українського полку морської піхоти Армії УНР з 1919 року.  Народився 6 вересня 1895 року у містечку Цибулів Липовецького повіту Київської губернії. У січні 1918 року навчався у 1-й Українській військовій школі. В бою під Крутами командував 3-ю сотнею школи.
      У 1918 році закінчив Інструкторську школу старшин. В 1919 році воював у 1-му Гуцульському полку морської піхоти Дієвої Армії УНР, в 1920—1921 роках — у 4-й Київській дивізії. Під час 1-го Зимового походу захворів на тиф. В 1921-му взяв участь у Другому зимовому поході. Після розгрому рейду ще два роки брав участь у партизанській боротьбі проти більшовиків.
    Помер у Польщі у 1937 року, похований у православній частині міського цвинтаря «Воля» у Варшаві. Посмертно нагороджений Орденом Визволення - одним із перших орденів Української Народної Республіки.
    Нині в районному краєзнавчому музеї створюється експозиційний куточок, приурочений періоду існування УНР, боротьбі за незалежність України в 1917-1921 роках.

 

Повернутись