Про порядок підготовки та подання щорічної е-декларації за 2017 рік

декларації

   З 1 січня 2018 року розпочався етап подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік. Відповідно до статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон № 1700) державні службовці, інші суб’єкти декларування, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за минулий рік за формою, яку визначає Національне агентство.

І. ПІДГОТОВКА ДО ПОДАННЯ ДЕКЛАРАЦІЇ

  1. ПЕРЕВІРКА АДРЕСИ ЕЛЕКТРОННОЇ ПОШТИ

Здійснити перевірку адреси електронної поштової скриньки, яка вказана у персональному кабінеті Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Реєстр). Звернути увагу на вимоги Указу Президента України від 15.05.2017 №133/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28.04.2017 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», за якими доступ до окремих поштових серверів у домені .ru обмежений. У зв’язку з цим для роботи з Реєстром (отримання повідомлень, підтвердження зміни електронного цифрового підпису тощо) слід використовувати поштові скриньки, які не підпадають під зазначені обмеження (наприклад: ukr.net, i.ua, email.ua, gmail.com тощо). Якщо електронна поштова скринька підпадає під обмеження, то її необхідно змінити у особистому кабінеті Реєстру у вкладці «Мій профіль».

ll?.ПЕРЕВІРКА ТЕРМІНУ ДІЇ ТА ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ЕЛЕКТРОННОГО ЦИФРОВОГО ПІДПИСУ

Перевірити інформацію про термін дії електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) можливо з веб-сайту акредитованого центру сертифікації ключів (далі – АЦСК), в якому був отриманий ЕЦП.  На даний час на території України діє близько 29 АЦСК. Вичерпний перелік центрів сертифікації занесений до Електронного реєстру суб’єктів, які надають послуги пов’язані з ЕЦП, що знаходиться на офіційному сайті Центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України. В даному реєстрі відображено інформацію про припинення діяльності, стан акредитації та посилання на офіційні веб-сайти АЦСК.

В залежності від АЦСК інформацію про ЕЦП можливо отримати або безпосередньо на сайті, або ж завантажити посилений сертифікат особистого ЕЦП. Після цього натиснути на сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші та у вікні, яке відкрилось, переглянути термін дії сертифікату ЕЦП. Якщо термін дії сертифікату сплинув, скористатись ЕЦП неможливо, тому необхідно звернутись до АЦСК та отримати новий ЕЦП.

Після процедури зміни ЕЦП у Реєстрі заявка розглядається протягом 1 доби у робочий час.

Для перевірки працездатності ЕЦП можливо скористатись online-сервісом накладання ЕЦП на електронні документи за посиланням: https://ca.informjust.ua/sign (сайт ДП «Автоматизовані інформаційні системи»). Результатом успішної перевірки буде повідомлення: «ПІДПИС НАКЛАДЕНО УСПІШНО, ЦІЛІСНІСТЬ ДАНИХ ПІДТВЕРДЖЕНО».

Якщо при накладанні електронного цифрового підпису виникає помилка, слід звернутись до акредитованого центру сертифікації ключів, який Вам видав ЕЦП.

2. ПОШИРЕННІ ПИТАННЯ ДЕКЛАРАНТІВ

Чи слід декларувати об’єкти нерухомого майна, якщо суб’єкт декларування користувався ними упродовж року, але станом на 31 грудня вже не користується?

Нерухомість, об’єкти незавершеного будівництва декларуються відповідно до їх наявності станом на останній день звітного періоду.

Наприклад, при поданні щорічної декларації, якщо зазначені об’єкти станом на 31 грудня попереднього року не перебувають у володінні, користуванні або власності суб’єкта декларування або членів його сім’ї, то вони не повинні відображатися в декларації, навіть якщо вони перебували на такому праві упродовж певного часу у звітному періоді.

Яким чином відобразити в декларації садибу, тобто житловий будинок з прилеглими господарськими будівлями, садом (городом)?

У розділі “Об’єкти нерухомості” у полі “Вид об’єкта” слід обрати варіант “Інше” і навести відповідний опис об’єкта. Водночас, якщо складові такої садиби зареєстровані в якості окремих об’єктів нерухомості, їх слід відобразити в декларації окремо.

Якщо транспортний засіб належить суб’єкту декларування на праві користування на підставі довіреності, а інформація про власника транспортного засобу йому не відома, то яким чином відобразити у декларації відомості про власника майна?

Якщо суб’єкту декларування або члену його сім’ї не відома інформація про власника майна, яке знаходиться в користуванні суб’єкта декларування або члена його сім’ї, а із правовстановлюючих документів встановити ці відомості неможливо, то при заповненні відповідних полів декларації слід обрати помітку «Не відомо». Винятком є лише поля «Прізвище», «Ім’я» та «По батькові (за наявності)» власника такого майна, заповнення яких є обов’язковим.

Слід також пам’ятати, що інформацію про власників транспортних засобів можна отримати у відкритому Єдиному державному реєстрі Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів та їх власників.

Чи вважаються доходом витрати на відрядження, що оплачуються роботодавцем? Якщо витрати на участь у публічному заході оплачені третьою стороною, чи вважається це доходом?

У цілях декларування відповідно до статті 46 Закону не вважаються доходом кошти, що виплачуються роботодавцем суб’єкту декларування (члену його сім’ї) для покриття витрат на відрядження (в Україні чи за кордоном).

Так само не вважається отриманням доходу покриття третьою особою (наприклад, міжнародною організацією, державними органами іноземної держави тощо) витрат на участь суб’єкта декларування (члена його сім’ї) у заході (семінар, конференція, переговори тощо), що проводиться в іншому місті чи за кордоном (наприклад, оплата витрат на подорож до місця проведення заходу.

Які фінансові зобов’язання відображаються у декларації?

Під фінансовими зобов’язаннями у цілях декларування розуміються:

– отримані кредити, позики;

– інші кошти, які були позичені суб’єкту декларування або члену його сім’ї іншими особами, зокрема поворотна безвідсоткова
фінансова допомога, отримана і не повернена у звітному періоді суб’єктом декларування або членом його сім’ї;

– зобов’язання за договором лізингу;

– зобов’язання за договором страхування;

-зобов’язання за договором недержавного пенсійного забезпечення;

– несплачені податкові зобов’язання;

– інші зобов’язання (у декларації необхідно зазначити, які саме).
У розділі «Фінансові зобов’язання” відображаються також відомості  про розмір сплачених суб’єктом декларування або членом його сім’ї коштів в рахунок основної суми позики (кредиту) та розмір сплачених процентів за позикою (кредитом).

В декларації зазначаються будь-які фінансові зобов’язання суб’єкта декларування та членів його сім’ї. При цьому якщо розмір зобов’язання перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня звітного року, то необхідно відобразити відомості щодо фінансових зобов’язань, які включають дані про вид зобов’язання, його розмір, валюту зобов’язання, інформацію про особу, стосовно якої виникли такі зобов’язання, відповідно до пункту 1 частини першої статті 46 Закону, або
найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців. Якщо розмір зобов’язання не перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня звітного року (3200х50 = 160 000), зазначається лише загальний розмір такого фінансового зобов’язання.

У розділі «Фінансові зобов’язання» зазначаються ті фінансові зобов’язання, які є дійсними станом на останній день звітного періоду, навіть якщо таке зобов’язання виникло до початку звітного періоду. Наприклад, якщо суб’єкт декларування отримав кредит у 2010 році і цей кредит є дійсним, тобто основна сума кредиту та проценти за ним не сплачені повністю станом на останній день звітного періоду (наприклад, станом на 31 грудня 2017року), то зазначений кредит відображається у розділі «Фінансові зобов’язання» щорічної декларації, що подається у 2018 році.

Чи вказується у декларації інформація про фінансові зобов’язання (отриманий кредит, позику тощо), якщо вони
виникли у звітному періоді і були виконані (повернуті) у звітному періоді?

Фінансові зобов’язання, які виникли у звітному періоді та були в цьому ж звітному періоді виконані (наприклад, повністю сплачений кредит чи позика), не відображаються в розділі декларації «Фінансові зобов’язання», але відображаються в розділі «Доходи, у тому числі подарунки» в якості «Іншого доходу».

Які видатки і правочини повинні бути відображені у декларації?

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 46 Закону, у декларації зазначаються видатки та всі правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування на об’єкти декларування, зазначені у пунктах 2-9 частини першої цієї статті. При цьому встановлено поріг декларування для видатків – якщо окремий видаток перевищує 50 МЗП, встановлених на 1 січня звітного року, то він повинен бути відображений у декларації. Таким чином, зроблені у звітному періоді видатки не сумуються, у декларації зазначається інформація про кожний окремий видаток, якщо він перевищує зазначену межу.

Для зазначення відомостей у цьому розділі декларації не має значення, чи знаходиться відповідний предмет правочину у власності чи на іншому праві у суб’єкта декларування станом на останній день звітного періоду. Зазначається інформація про правочини та видатки, які мали місце упродовж звітного періоду, навіть якщо вони стосувалися того самого об’єкта. Наприклад, якщо у звітному періоді суб’єкт декларування придбав транспортний засіб і далі до завершення цього періоду вчинив правочин, на підставі якого право власності суб’єкта декларування на це майно було припинено (наприклад, продав його), то обидва зазначених правочини повинні бути відображені у декларації.

Чи необхідно суб’єкту декларування подавати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані у разі отримання кредиту, позики, поворотної фінансової допомоги (позички) тощо?

Суб’єкт декларування зобов’язаний подати повідомлення у разі отримання ним кредиту, позики, поворотної фінансової допомоги (позички) тощо на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року(1544х50=77 200).

ІІІ. ПОРЯДОК КОНТРОЛЮ ЗА СВОЄЧАСНИМ ПОДАННЯМ ДЕКЛАРАЦІЙ

Інструментом інспектування своєчасного подачі декларацій є Порядок перевірки факту подання суб’єктами декларування декларацій відповідно до Закону України “Про запобігання корупції” та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій (далі-Порядок), затверджений рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції 06.09.2016 року № 19.

Порядком визначено процедуру перевірки державними органами, органами місцевого самоврядування, а також юридичними особами публічного права (далі – орган, в якому працює (працював) суб’єкт декларування) факту подання суб’єктами декларування, які в них працюють (працювали), декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі − декларація), відповідно до Закону України “Про запобігання корупції”(далі − Закон), а також процедуру повідомлення органом, в якому працює (працював) суб’єкт декларування, Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) про випадки неподання чине своєчасного подання таких декларацій.

Перевірка факту подання декларацій та повідомлення Національного агентства про випадки неподання чи несвоєчасного подання декларацій покладаються на уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції органу, в якому працює (працював) суб’єкт декларування, або інший структурний підрозділ такого органу (далі – відповідальний підрозділ (особа)), визначений керівником органу.

Відповідальний підрозділ (особа) органу, в якому працюють (працювали) суб’єкти декларування, перевіряє факт подання декларацій у такі строки:

1) щорічні декларації суб’єктів декларування – протягом 10 робочих днів з граничної дати подання таких декларацій;

2) декларації суб’єктів декларування, які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, – упродовж п’яти робочих днів з дня такого припинення; якщо припинення зазначеної діяльності відбулося з ініціативи керівника органу, в якому працював суб’єкт декларування, – упродовж п’яти робочих днів після спливання строку у двадцять робочих днів з дня, коли суб’єкт декларування дізнався чи повинен був дізнатися про таке припинення;

3) декларації суб’єктів декларування, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, – протягом 10 робочих днів з граничної дати подання таких декларацій наступного за звітним року, у якому було припинено таку діяльність;

4) декларації суб’єктів декларування, які є особами, що претендують на зайняття посад, зазначених у пункті 1, підпункті “а” пункту 2 частини першої статті 3 Закону, – до призначення або обрання особи на посаду.

Відповідальний підрозділ перевіряє факт подання декларацій шляхом пошуку та перегляду інформації в публічній частині Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному веб-сайті Національного агентства.  У випадку встановлення факту неподання чи несвоєчасного подання декларацій відповідальний підрозділ (особа) органу, в якому працюють (працювали) суб’єкти декларування, повідомляє про це Національне агентство упродовж трьох робочих днів з дня виявлення такого факту. Повідомлення передбаченої форми, окремо за кожним фактом, надсилається на адресу електронної пошти, зазначену на офіційному веб-сайті Національного агентства, та засобами поштового зв’язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення).

Національне агентство (за адресою реєстрації або за місцем роботи ) письмово повідомляє такого суб’єкта про факт неподання декларації, який повинен протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення подати  декларацію.

У разі встановлення факту неподання декларації суб’єктом декларування Національне агентство письмово повідомляє про це керівника органу, в якому працює (працював) відповідний суб’єкт декларування, та спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

 

Повернутись