Пам'ять війни - це пам'ять серця...

 
   
 
 
 
 
 
 9 травня  в місті Монастирище  відбулися масові заходи, присвячені 69-й річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, які розпочалися урочистою ходою колони за участю керівників району, підприємств, установ, організацій, політичних і громадських діячів, жителів району.
  Розносяться над головою до болю знайомі мелодії, які відтворює духовий оркестр. Проте ніякими словами не описати урочистості події, що відбувається потім – масове покладання вінків до меморіального комплексу «Обеліск Слави». Саме цієї миті кожен із присутніх усвідомлює важливість тієї події, яка відбулася 69 років тому,  Перемоги.
  Під час урочистого мітингу до поважних ветеранів та присутніх монастирищан зі словами вітання звернулися заступник голови райдержадміністрації Олег Недогода, заступник голови районної ради Тарас Пачесюк, міський голова Олександр Тищенко, військовий комісар Ігор Святий, голова районної ради ветеранів Микола Терещук та учениця  Монастирищенського ліцею «Ерудит» Настя Мазурик.
  «Величний День Перемоги завжди буде нагадувати про те, що довелося пережити людям в той суворий час. Ми пам’ятаємо про тих, хто йшов назустріч смерті в боях в ім’я порятунку Батьківщини, про тих, хто своєю героїчною працею в тилу наближав Перемогу, про тих, хто піднімав країну з руїн. Це день нашої спільної Пам’яті. Це День Великого Подвигу. Він у кожному з нас.
  Свята пам’ять про Велику Вітчизняну війну залишається з нами як високий зразок мужності, сили духу, самопожертви, тяжкої ратної праці, а водночас вічної скорботи за тими, хто віддав життя за свободу Вітчизни. Тому для нас, нащадків і спадкоємців солдатів Великої Перемоги, найвищим законом буття є вірність їх священній справі і нетлінній пам’яті, довічна синівська шана і повага.
    Пам’ять війни – це пам’ять серця. Її сувора правда залишається з нами, як уособлення безприкладної мужності, патріотизму, тяжкої праці і вічної скорботи за тими, хто віддав  в ім’я Перемоги найцінніше – своє життя. Цю пам’ять несуть крізь роки все нові покоління, схиляючись у шані перед своїми батьками і дідами, учасниками Великої Вітчизняної війни, живими і полеглими», - наголосив у своєму виступі Тарас Пачесюк.
…Палахкотить полум’я Вічного вогню, як символ пам’яті, проте не зігріти йому серця тих, хто в Другій світовій втратив рідних і близьких…

 

Повернутись