Об єднання громад - майбутнє людей

 

           Щоденно засоби масової інформації розповідають нам про переваги об’єднаних територіальних громад( далі - ОТГ). Що очікувати простому громадянину від такого об’єднання, які переваги він отримає? Це питання хвилює кожного жителя району, адже,на жаль, ми вже звикли до того, що будь-які зміни не покращують нашого становища, а погіршують його. Особливо гостро це питання постає в умовах односторонньої інформованості громадян, їх недостатньої юридичної та фінансової обізнаності.

       При вирішені проблемних питань, що  виникають в нашому житті, ми часто вимушені звертатися до органів влади. Але до кого звертатися – сільського (селищного, міського) голови, голови районної ради чи до голови районної державної адміністрації з того чи іншого питання? І навіщо стільки владних структур? Адже всі вони фінансуються з бюджету і витрачаються при цьому кошти, які могли б використовуватися на інші необхідні для людей потреби. Важливо і те, що чим більше керівників – тим важче вирішувати проблемні питання. Децентралізація вирішує цю проблему. На місце сільської, селищної, міської, районної рад та районної державної адміністрації має прийти рада об’єднаної  громади, виконавчий комітет,  очолювані головою громади  і  обрані всією громадою, які несуть повну відповідальність за стан справ та розвиток громади, а також старости у кожному населеному пункті. Позитивним є те, що після створення об’єднаної територіальної громади держава надає кошти на формування відповідної інфраструктури громади (будівництво і ремонт доріг  у громаді, створення центрів надання адміністративних послуг, комунальних підприємств та інше)  відповідно до чисельності  сільських  жителів  та  площі території громади. 

        Для вивчення доленосних для району питань були організовані поїздки голів існуючих в районі громад, районної влади в райони, де вже працюють об’єднані територіальні громади. Першим питанням, яке цікавило  всіх, це доходи ОТГ. Звідки беруться кошти для їх життєдіяльності та розвитку?  Варто зазначити, що при об’єднанні громад  загальна сума коштів на утримання закладів освіти, охорони здоров’я, культури  в межах району не змінюється. Тільки ці  кошти перерозподіляються  між громадами. Та громада, де є  виробництво,  заклади громадського обслуговування, бюджетні установи, де працює значна кількість працівників – отримує більше доходів (60 % податку на доходи фізичних осіб поступає в бюджет ОТГ) і має можливість утримувати всю інфраструктуру на належному рівні. Як приклад, у  Іллінецькій ОТГ, яка об’єднала  місто Іллінці і 21 сільський населений пункт,  сконцентровано 73 % бюджету Іллінецького району. Всього в Іллінецькому районі 54 населених пункти,  із них 8 населених пунктів не увійшли ні в одну об’єднану  громаду, а  решта увійшли в склад Дашівської об’єднаної територіальної громади з 18 % бюджету Іллінецького району. Звичайно порівняти перспективи розвитку обох громад неможливо. Має статися чудо, коли в Дашеві буде розміщене виробництво з великими об’ємами, податками  та кількістю працюючих,   що різко збільшить доходи бюджету громади.

       З наведеного прикладу можна зробити висновок, що після створення кількох об’єднаних територіальних громад в районі  умови проживання та отримання послуг жителями різних громад зміняться. Одні  отримають перспективу розвитку, а інші -  приречені на виживання.

        Що ж станеться з об’єктами спільної власності (лікарня, будинок пристарілих, тощо)? Вони залишаються в районній комунальній власності і мають фінансуватися  з районного бюджету. Але державні субвенції на їх утримання та податки в районний бюджет не ідуть. Все поступаєвбюджет ОТГ. Районна рада (яка при цьому має бути збережена і на яку не передбачено фінансування після створення ОТГ) має «випросити» в громад кошти на утримання об’єктів спільної власності. Але субвенція -це лише частина коштів, необхідних для утримання закладів. Вона не передбачає коштів на опалення, електропостачання, водопостачання, водовідведення та багато інших потреб. Це все фінансувалося з районного бюджету. Але після створення кількох громад  в районний бюджет кошти не поступають. Виникає проблема втрати лікарні вторинного рівня в межах району. Про первинну медичну допомогу, яка має фінансуватися  державою напряму, тут мова не йде.

        В кожній громаді створюється відділ освіти, охорони здоров’я, культури. В Іллінецькому районі замість 20 працівників відділу освіти, які були до створення ОТГ, стало 30 після їх створення! Замість 2 головних лікарів стало 5. Тобто, чисельність працівників, яких мало б бути менше, збільшилась.

        Дещо краща ситуація при створені однієї об’єднаної територіальної громади в районі. Всі жителі району залишають за собою можливість отримати рівні освітні, медичні, комунальні послуги. Одна громада отримає у власність всі об’єкти комунальної власності і сама буде вирішувати куди і скільки коштів витрачати та буде вимагати від держави забезпечити фінансування в повному обсязі. Не збільшується чисельність працівників бюджетних установ. Скорочуються зайві управлінські ланки. Вся відповідальність за стан справ в громаді – районі покладається на  голову ОТГ, депутатів та виконавчий комітет.

      Щодо районної державної адміністрації, то вона буде виконувати менші повноваження аж до внесення змін до Конституції України  або прийняття закону щодо зміни меж районів шляхом їх укрупнення.  Районна рада формально буде існувати до наступних місцевих виборів.

      Об’єднання територіальних громад регулюється Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Що важливо, даний закон дає право громадам об’єднуватись і не передбачає механізму виходу з об’єднаної громади. Кошти з держави на розвиток інфраструктури та обсяг повноважень отримують лише ті громади, які об’єдналися відповідно до цього закону та перспективного плану формування територій громад,  затвердженим Кабінетом Міністрів України.  Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8.09.2015 №999 із змінами від 19.07.2017 №491-р затверджено Перспективний план формування територій громад Черкаської області, яким передбачено, що в Монастирищенському районі всі населені пункти входять в одну об’єднану територіальну громаду.

26 грудня 2017 року Монастирищенською  міською радою було прийняте рішення №22-14 «Про ініціювання добровільного об’єднання територіальних громад сіл та міста», в якому вирішено звернутися з ініціативою про добровільне об’єднання в Монастирищенську ОТГ з центром у місті Монастирищі  до всіх територіальних громад Монастирищенського району.  Така пропозиція селищному та сільськими головам громад району не надійшла. Натомість в районі поширилася інформація про те, що без відповідного рішення міської ради, без громадського обговорення об’єднуються громади міста Монастирище та сіл Попудня і Половинчик.

Пунктом 4 статті 9 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» передбачено що « Кабінет Міністрів України може визнати об’єднану територіальну громаду спроможною, за умови якщо кількість населення об’єднаної територіальної громади становить не менше половини кількості населення територіальних громад, які мали увійти до такої об’єднаної територіальної громади відповідно до перспективного плану формування територій».

Чисельність жителів громад району, що включені до перспективного плану складає майже 36000 осіб. Населення громад Монастирищенської міської ради та сіл Попудня та Половинчик складає не більше як 13400 осіб, що становить 37 % від чисельності всіх громад і є порушенням зазначеної вище вимоги закону.

Що спонукає міського голову порушувати закон? Незнання закону, чи невпевненість у тому, що об’єднана громада в повному складі вибере його своїм очільником? В будь якому  випадку це не буде на користь жителів району, оскільки всі негативи, згадані вище, відіб’ються на більш як 20 тисячах населення району. Більш як 50 % бюджету району буде сконцентровано в такій укороченій громаді. Збережуться всі проблеми, які є в Іллінецькому районі. Через відсутність коштів будуть закриватися сільські  школи, виникнуть проблеми з утриманням районної лікарні тощо.

Що робити? Кажуть, якщо не знаєш що робити – дій згідно закону. Необхідно об’єднатися та не допустити порушення Закону будь-яким чиновником. Добитися відкритості дійміської ради та її голови. Всі рішення міської ради мають бути доступні депутатам міської ради та громадськості. Боротися за таке об’єднання, яке краще для жителів району, а  не для чиновників.  Підтримати його під час громадського обговорення, на якому має бути обґрунтування того чи іншого рішення і надані всі роз’яснення щодо всіх питань, які стосуються об’єднання.

 Можливі два шляхи вирішення питання:

Перший – Створити одну об’єднану територіальну громаду в районі. При цьому всі раніше створені жителями району об’єкти залишаються в громаді, що буде справедливо по відношенню до всіх жителів району. Доходи отримують всі жителі району в рівних долях.  Кошти з державного бюджету на розвиток інфраструктури ідуть на ремонт доріг, створення мережі адміністративних центрів,  розвиток комунальних підприємств з поширенням їх сфери діяльності на всі населені пункти, які увійшли в громаду, що покращить обслуговування не тільки міських жителів, а і населення селища та сіл району.

Другий – Створити, на радість кількох чиновників, кілька громад в районі. Таким чином розділити район на нерівнозначні частини, в яких одним дістанеться основна частина об’єктів, створених всім районом та основна частина бюджетних коштів, а інші – фактично не отримають майже нічого.

Який шлях вибрати мають вирішувати жителі району, а не окремі чиновники чи окремі громади. Важливу роль при цьому мають виконати депутати всіх рівнів.

        Я прошу всіх громадян району активно долучитися до даного питання, відстояти свою позицію,  адже від того як пройде  об’єднання  громад  залежить   майбутнє людей, яким жити в цих громадах.

                                                                     

      З повагою до всіх жителів міста та району

                           Голова районної ради    М.О.Орендарчук

 

 

Повернутись