Монастирищина в глибокій скорботі з приводу смерті Почесного жителя району та міста Волошенка Івана Івановича

 
 
Волошенко Іван Іванович
 
13.01.1924 – 17.04.2015
 
    17 квітня 2015 року Монастирищина зазнала великої втрати -  в останню путь пішов Почесний громадянин району і міста, літописець  району, Людина з великої літери ВОЛОШЕНКО ІВАН ІВАНОВИЧ.
    Учитель за фахом,  історик за покликанням він пройшов  велику і складну школу життя. Його ім’я  стало відоме не тільки  в районі, а й  за його межами. Волошенко Іван Іванович - це постать, яка викликає  шану і повагу.
   Народився Волошенко Іван Іванович у с. Прохорівка Білгородської області, у простій селянській сім’ї 13 січня 1924 року. Після закінчення школи вступив до Челябінського училища штурманів авіації дальньої дії, а потім в Рязанську Вищу офіцерську школу нічних екіпажів, після закінчення якої старший  лейтенант до кінця війни воював у діючій армії.
    У 1948 році звільнений з армії у зв’язку з інвалідністю.
    Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня, багатьма медалями.
 З 1948 по 1956 рік він працював у комсомольсько-партійних органах Монастирищенського району, з 1956 по 1969 рік був на педагогічній роботі, а потім до виходу на заслужений відпочинок (у 1985 році) - на посаді лектора райкому партії.
  Після виходу на пенсію очолював районні товариства «Знання», охорони пам’яток історії та культури, кілька років був редактором кінофікації району.
  З 1994 до 2011 року очолював Монастирищенський районний краєзнавчий музей, котрий у свій час створювався з його ініціативи і безпосередньої участі. Керував також створенням музейних установ на громадських засадах у селах Халаїдове, Сарни, Бачкурине, створив музейну кімнату в колишньому об’єднанні «Райсільгосптехніка».
  Неоціненна заслуга Івана Івановича Волошенка в тому, що він, працюючи в основному в позаурочний час, творив літопис історії Монастирищини. У 1995 році вийщло з друку його  дослідження «Монастирищина. З історії рідного краю». Ця книга на довгі роки  стала повноцінним підручником із краєзнавства для багатьох поколінь монастирищан. За неї Іван Волошенко одним із перших удостоєний обласної краєзнавчої премії ім. М.Максимовича. У 1999 році з’являється документальна розповідь про підпільно-партизанський рух на сході Вінниччини, зокрема в Монастирищенському районі «Шляхами нескорених», у 2003-му – найвагоміший доробок, результат багаторічних досліджень  - «Нариси з історії поселень Монастирищенського району Черкаської області» , у 2005 – данина пам’яті безневинних жертв сталінських репресій 1937-1938 –х років «Їх було 897…». Важливим у цій праці є не лише встановлення імен усіх жителів району, які були безневинно заарештовані, страчені або ж засуджені на тривалі терміни сталінськими катівнями, а й спроба  провести причинно-наслідковий аналіз  цих трагічних подій у житті країни. В 2005-2007 роках Волошенко І.І. став співавтором  М.І.Бушина у створенні видання  «Черкаський край в особах. 1941-2001. Монастирищина».
  В 2007 році вийшла друком  книга «Освіта Монастирищини: становлення та розвиток», створена Волошенком І.І. у співавторстві з Катериною Бульбою. За цю працю автори стали лауреатами обласної краєзнавчої премії ім. М.Максимовича  2008 року. Цей авторський колектив створив  це одне видання – «Культура Монастирищини на тлі її загального розвитку» (2009 р.).
   У 2008 році  Президент України вручив Івану Івановичу орден «За заслуги» ІІІ ступеня за вагомий внесок у вивчення сторінок голодомору 1932-1933 років.
   Літературним доробком останніх років стали його книги «Життя прожити – не поле перейти» (оповідання, нариси, дослідження, інсценізації), видані у 2010 році, «Земля – основа багатовікового життя людства, головне його багатство, що дала природа» (2012 р.), документальні нариси «З історії села Петрівки – колишньої Хейлової Монастирищенського району Черкаської області», створені у співаторстві  з Василем Борейком (2013 р.). У 2014 році здійснене перевидання його фундаментальної праці «Нариси з історії поселень Монастирищенського району Черкаської області».
 Іван Іванович активно працював на посаді наукового співробітника районного краєзнавчого музею до вересня 2011 року. Незважаючи на похилий вік і стан здоров’я, він активно слідкував  за всіма подіями у районі, області, країні, світі, давав їм власну оцінку.
 Рука смерті відібрала в усіх жителів Монастирищини людину великої долі, громадського діяча, який віддавав всього себе без останку вічному та прекрасному.  Кожен монастирищанин знає, що Іван  Іванович Волошенко – це невід’ємна частина життя та історії нашого краю, його минулого та майбутнього.
 В хвилину невимовної втрати ми всі низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю Івана Івановича. Повага та теплі спогади про величного діяча історії та культури Монастирищини назавжди залишаться в наших серцях.
 
Від депутатського корпусу Монастирищенської
районної ради
 
заступник голови районної ради               Т.Г.Пачесюк
Повернутись