26 квітня - чорний день в історії України

                                      
   Однією з трагічних сторінок України і всього людства, що відбулися в 20 столітті, стала аварія на 4 енергоблоці Чорнобильської АЕС, а день 26 квітня 1986 року став чорним в історії України. Це день, коли  про Чорнобиль почув увесь світ. Слава була гіркою, як полин.
  Аварія нечуваною бідою ввійшла у наші серця і душі, обпекла чорним крилом тисячі сімей ліквідаторів та переселенців. І довго ще нестерпним болем нагадуватиме про себе навіть далеким нащадкам, адже породжені аварією на ЧАЕС проблеми і понині не втрачають своєї актуальності та гостроти.
   Масштаби катастрофи могли б бути незрівнянно більшими, якби не мужність і самопожертва сотень тисяч учасників ліквідації наслідків аварії – наших земляків і співвітчизників. 
    Пожежники разом з персоналом АЕС першими пішли на невидиму смерть. Вони зупинили вогонь, тим самим відвели ще більше катастрофу, яка могла статися, коли  б вогонь перекинувся на інші реактори.
   У ту квітневу ніч, коли трапився вибух, у хаосі пожежі вони і не думали про геройство. Ніколи було. Вони рятували станцію, рятували Прип’ять, Чорнобиль, Чернігів, Київ, усіх нас. За ними були будівельники, транспортники, медики, спеціальні частини хімзахисту.
     Страшна трагедія не обминула і жителів нашого району.
Сотні добровольців тієї квітучої весни відправились на зустріч невідомій небезпеці. Біль Чорнобиля відгукнувся у серці кожного жителя району, назавжди залишаючи у пам’яті народній подвигліквідаторів.
  Сьогодні ми відзначаємо 28–му річницю страшних чорнобильських подій. Але це не свято. Це зовсім інша річниця, яка не терпить фальші, показухи, надуманості.
   Наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції відчула на собі вся країна. І у наших спільних силах, разом долати болючі наслідки аварії на ЧАЕС - взаємодопомогою, чуйністю, людяністю, турботою про здоров'я ліквідаторів, потерпілих, хворих.
    В серцях людей досі звучить відлуння тих трагічних подій. Ми не маємо права забувати про самопожертву героїв, які пройшли через усі кола ядерного пекла задля збереження життя і здоров’я прийдешніх поколінь. Будьмо ж гідними їх, згадуймо загиблих, шануймо усіх, хто сьогодні поряд з нами.
  Здавалося б, з року в рік Чорнобильська трагедія залишається у минулому, але пам’ять – ось те, що робить людину людиною. Трагедія Чорнобиля не минула. Вона триває й понині, бажаємо ми того чи ні. Забувати про те ми не маємо права заради майбутніх поколінь.
  Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною.
    Дорогі чорнобильці! Спасибі за те, що ціною свого здоров'я, ризикуючи життям, ви врятували всіх нас! Завдяки вам Чорнобиль залишився далеким відлунням.    Вічна пам’ять тим, чиє життя передчасно обірвала Чорнобильська трагедія, людська шана та вдячність героям ліквідаторам.
 
З повагою
Заступник голови районної ради                                     Т.Г.Пачесюк
Повернутись