Давайте робити спільні справи

Давайте робити спільні справи
 
         Шановні читачі, жителі району!  Прочитавши у  газеті «Зоря» від 23 лютого 2018 року статтю під назвою «Давайте робити спільні справи, а не судитись», в якій міський голова Тищенко О.М. звертається до  мене,  як голови районної ради, через районну газету, закликаючи до співпраці і, водночас, звинувачуючи районну раду у намаганнях продати  спорткомплекс, мені,  скажу відверто,  стало сумно,   оскільки  розумію,  що співпраця (особливо між чоловіками) починається з довіри і  рукостискання, яке неможливо передати через газетні шпальти.  
   У  2015 році після обрання мене головою районної ради  я перший наніс Вам, Олександре  Михайловичу, візит і зустрівся з Вами особисто, запропонувавши співпрацю.  Одним із порушених під час нашої зустрічі питань було відновлення функціонування плавального  басейну.  Після того були ще декілька моїх візитів до міської ради спільно з головою райдержадміністрації,  з групою депутатів районної ради і громадських активістів, у ході яких знову порушувалось питання про відновлення роботи спорткомплексу і басейну, але Ви зайняли позицію, що спорткомплекс потрібен районній раді  для  того, щоб його  продати.  Шляхів співпраці ми, на жаль,  не знайшли. 
   Ваша пропозиція про співпрацю, Олександре Михайловичу, це, на превеликий жаль, не щирий жест. Адже у Вас є можливість почати співпрацювати з районною радою щоразу, коли ми запрошуємо Вас на кожну сесію, на кожне зібрання круглих столів  та  координаційної ради, на яких потрібно спільно обговорити і визначити заходи з відновлення роботи плавального басейну, оздоровчого санаторію «Юність» та багато важливих питань не тільки району, а й міста зокрема. За період із 2015 року мною проведено 22 сесійних засідання, із 29 голів сільських і селищної рад Ви один не відвідали жодного. Про яку співпрацю Ви говорите?
      У газетній статті Ви звинувачуєте районну раду у тому, що у  2010  році вона продала 36 відсотків власності санаторію «Юність». Ви, як ніхто інший, знаєте, що дана частка у статутному капіталі закладу належала державі і продаж здійснив Фонд Держмайна.  Чим керувалось тодішнє керівництво районної ради, коли сприяло цьому продажу, і які були у нього плани стосовно спорткомплексу, я не знаю, тому що, будучи на той час депутатом районної ради,  жодного разу за такі рішення не голосував. Я несу повну відповідальність за рішення ради теперішнього скликання, яку очолюю і заявляю публічно, що ніколи не підпишу рішення про продаж спорткомплексу. Моя головна ціль і моїх однодумців -  це належна діяльність закладу і відновлення роботи плавального басейну для жителів міста і району.
         У своїй статті Ви пишете, що пропонували вивчити питання щодо спільного фінансування спорткомплексу або передати його у дострокову оренду людям, які хочуть і спроможні його утримувати.  Свого часу, у березні 2013 року,  районною радою було передано міській раді 64 відсотки майна районної комунальної власності  санаторію «Юність», який за Вашими обіцянками мав оздоровлювати дітей району і не зрозуміло з яких мотивів передався міською радою у довгострокову оренду приватній фірмі. Що ми маємо на сьогодні? Пересічних монастирищан, керівників сільгосппідприємств,  за кошти яких будувався санаторій,  не пускають навіть  на його територію.  Ви що, прагнете такої ж  долі для спорткомплексу? 
     Відповідальність за подальшу долю спорткомплексу  лежить   на районній раді, оскільки  відповідно до рішення загальних зборів ВАТ «Теком» від 20.02.2001 та рішення Монастирищенської районної ради від 27.12.2000  15-3 спорткомплекс та плавальний басейн було передано у районну комунальну власність,  про що 01.10.2001  між ВАТ «Теком»,  в особі голови правління Солода В.В., та представником Монастирищенської районної ради, в особі директора дитячо-юнацької спортивної школи Яремчука В.В., що належить до комунальної власності Монастирищенської районної ради, укладено договір № 1260 про передачу спортивного комплексу з плавальним басейном дитячій юнацькій спортивній школі та оформлено відповідний акт прийому-передачі приміщення і майна. Разом з тим, відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки, затвердженої заступником голови правління ВАТ «Теком» Трохимчуком В.Н. та погодженого начальником відділу земельних ресурсів Головком  В.В., 04.10.2001 у районну комунальну власність передано земельну ділянку площею 0,61 га, на якій розташовані спортивний комплекс з плавальним басейномпо вул. Суворова, 1.
         У 2009 році на замовлення Монастирищенської районної ради,  як власника спортивного комплексу, Монастирищенським відділком Черкаського обласного бюро технічної інвентаризації сформована інвентаризаційна справа на спорткомплекс, розташований в будинку №1 по вул. Суворова м. Монастирище Монастирищенського району.   
         На підставі вищезазначених документів районною радою були  прийняті  відповідні рішення, якими затверджено  перелік нерухомого майна, що перебуває у комунальній власності Монастирищенської районної ради і у даний перелік внесено приміщення Монастирищенської дитячо-юнацької спортивної школи (спортивний комплекс) по вул. Суворова, 1, м. Монастирище. Разом з тим, за весь цей час дані рішення  Монастирищенської районної ради ніким не оскаржувалось: ні самою радою, ні в судовому порядку не скасовувались, а також рішення районної ради про відчудження спортивного комплексу у будь-чию власність чи зміну власника у будь-який інший законний спосіб не приймались.
            І може було б всім байдуже,  в чиїй власності (районній чи міській) перебуває спорткомплекс, якби не прагнення новообраної у 2015 році районної ради, і мене особисто,  відновити роботу плавального басейну, який по великому везінню і небайдужій позиції тодішнього керівництва машинобудівного заводу,  був  збудований  і переданий   підприємством нашому району.      
         Розуміючи,  що  на відновлення роботи плавального басейну, заміни на сучасні комунікаційних систем водопостачання, водовідведення, очистки і підігріву води потрібні значні кошти, у 2016 році ми почали співпрацювати з народним депутатом України Антоном Яценком, який виявив наміри залучити на дані цілі кошти з державного бюджету.  Для цього необхідно було районній раді оформити право власності на даний об’єкт і замовити проектно-кошторисну документацію на капітальний ремонт басейну, тому що використання бюджетних коштів вимагає належно і законно оформлених правовстановлюючих документів на об’єкти їх використання. Депутати районної ради прийняли рішення про виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію плавального басейну і виділили з районного бюджету кошти в сумі 189 тис. грн. На даний час проектно-кошторисна документація на реконструкцію спорткомплексу виготовлена.
 Але з’ясовується, що виконавчим комітетом Монастирищенської міської ради прийнято рішення від 04.08.2011 за №155 про  оформлення свідоцтва на право власності на спортивний комплекс по вул. Б.Хмельницького, 18, м. Монастирище за Монастирищенською міською радою та рекомендовано Монастирищенському виробничому відділку Черкаського бюро технічної інвентаризації оформити і видати свідоцтво про право власності на спортивний комплекс по вул. Б.Хмельницького, 18, м. Монастирище за Монастирищенською міською радою на 100%. На підставі вказаного рішення 22.08.2011 виконавчий комітет Монастирищенської міської ради сам собі виготовив свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме спортивний комплекс, що розташований по вул. Б.Хмельницького, 18, серії САС № 758539. Дане рішення прийнято з перевищенням повноважень виконавчого комітету, який не має права на прийняття будь-яких  рішень стосовно набуття або відсудження права власності.
       У рішенні виконкому міської ради немає посилань на підстави виникнення або зміни права власності (рішення про передачу спортивного комплексу у власність Монастирищенській міській раді, договору купівлі-продажу даного комплексу, наявність судового рішення про передачу майна чи визнання права власності на спортивний комплекс за Монастирищенською міською радою, чи придбання у власність спірного спортивного комплексу у будь-який інший не заборонений законом спосіб),    немає посилань на прийняття у власність спортивного комплексу, оскільки мова у ньому йде тільки про оформлення права власності. У рішенні немає посилань на правовстановлюючі документи, які б свідчили про підстави виникнення або перехід права власності до Монастирищенської міської ради. Рішення про оформлення права власності та виготовлення на його підставі свідоцтва про право власності, прийнято на об’єкт, який уже перебував у власності Монастирищенської районної ради. А зміна юридичної адреси будь-якого об’єкта, а в даному випадку спірного спортивного комплексу, не є підставою для виникнення права власності, оскільки суперечить вимогам  статті 329 ЦК України та ч. 2 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
      Шановний Олександре Михайловичу, дані дії це є справді афера, яка буде доведена в судовому порядку. Тому правильно  Ви говорите, що радіти з даного приводу Вам немає підстав, бо  рішенням  Господарського суду Черкаської області  відмовлено у задоволенні позову про скасування державної реєстрації права власності, а питання скасування рішення виконавчого комітету та визнання права власності на  спорткомплекс не розглядалося і судове рішення з даного питання  ще не приймалось.
         Олександре Михайловичу, хочеться відмітити наступний факт: в 2017 році я особисто відвідав сесію міської ради зі зверненням від депутатів районної ради надати  районній раді Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою під приміщенням старої бази районної лікарні, зокрема, під приміщенням інфекційного та неврологічного відділення, щоб можна було зробити ремонт у інфекційному відділенні, зокрема, водовідведення і водопостачання та підключення до централізованих комунікацій, що не можливо провести без даного Державного акту, а також під будівлі неврологічного відділення, в якому можна надати відомче житло для молодих лікарів. Ви особисто сказали, що я, як голова районної ради, не маю права перебувати  на сесії міської ради, бо це є незаконно. Крім того, звинуватили мене у тому, що Державний акт районній раді потрібен для продажу. Пообіцявши депутатам міської ради вивчити дане питання і скликати позачергову сесію із цього приводу, до даного часу не розглянули звернення депутатів районної ради, а закинули його у «довгий ящик», який ви, мабуть, найменували «Співпраця».
      Аналогічна ситуація склалася із реконструкцією центральної площі та будівництвом громадської вбиральні (м.Монастирище), де замовником і розпорядником коштів, які надані за сприяння народного депутата А.Яценка, виступала районна рада. Районна рада працювали із виконавцями робіт, технічним наглядом, контролювали проведення реконструкції. Депутати районної ради виділили з районного бюджету на виготовлення проектної документації по реконструкції площі та будівництві громадської  вбиральні за Будинком культури кошти  в сумі 99 426 грн. Роботи розпочались тільки після отримання дозволу на початок проведення робіт, де згідно з діючим законодавством є погодження всіх відповідних служб.
         Коли районна рада направила на ім’я міського голови лист про початок будівельних робіт з реконструкції площі,  Ваша частина «співпраці» була виражена листом (416 від 18.08.2017р.) в якому Ви вказали, що це земельна ділянка міської ради і рішення по даному питанню виконком міської ради не виносив, і погодження з міським головою не було, через що реконструкція буде розцінена як самовільна забудова і це при тому, що тільки частина площі у постійному користуванні районної ради, решта частина належить саме міській раді, а реконструкція проводилась всієї площі.
   І знову повертаюсь до вашої статті:  мені здається, що міська рада повинна визнати, що за ці роки не змогла нічого зробити зі  спорткомплексом та іншими об’єктами нашого районного центру, то ж дайте можливість іншим, хто хоче і може це зробити.
   Не дивлячись на всі ці факти, шановний Олександре Михайловичу, я готовий  робити у районі  добрі спільні справи, результат  від яких  хоча б у якісь мірі  відчули  наші  люди і для цього неодноразово подавав Вам свою руку. Але, на жаль,  жодного  кроку до співпраці з Вашого боку я не побачив.
         Підводячи підсумки, хотілося б звернути увагу на той факт, що протягом двох років мого перебування на посаді голови районної ради разом із депутатами районної ради зроблено багато позитивних дій для блага жителів району. Про роботу районної ради можна дізнатись із газет, сайту районної ради, ми завжди відкриті до спілкування. Із року в рік результати нашої роботи будуть збільшуватись, так як є бажання працювати.
Чого не можна сказати про перспективу Вашої діяльності, шановний Олександре Михайловичу, так як на початку своєї політичної кар’єри Ви прагнули щось добре зробити для міста, а зараз, на жаль, Ваш потенціал вичерпаний, про що свідчить перехід від основної діяльності господаря міста до з’ясування  стосунків через пресу. Шкода…
                                             
 
 
Голова Монастирищенської
районної ради                                                    Микола Орендарчук
                                       
 
 
 

 

Повернутись